Стихійні проблеми змушували людство протягом багатьох століть замислюватись над питанням штучного впливу на погоду. І якщо в античні часи над цим працювали шамани та жерці, то у 21 сторіччі на допомогу людству прийшла наука.
Сьогодні в статті ми розглянемо те, як науковці винайшли дієві засоби боротьби з погодною стихією та до чого тут ракети. Для більш фахової оцінки ми також звернулись до генерального директора Павлоградського хімічного заводу Леоніда Шимана.
Як люди навчились керувати стихіями
Сьогодні наука підтверджує можливість впливу на погодні умови. Так, найперший штучний дощ був отриманий за допомогою обробки холодних купчастих хмар вуглекислотою або йодистим сріблом. Ці речовини мають змогу створювати кристали і збирати воду, після чого утворюються дощові краплі. Теплі хмари обробляються вже хлористим натрієм. Самі суміші розпилюють над хмарами або підривають безпосередньо в хмарах за допомогою ракетних носіїв. Найбільш активними в цьому напрямі є китайські вчені. У Китаї над дощовими науковими проєктами працюють близько 35 тисяч людей. Це зумовлено тим, що величезна густонаселена країна має безліч посушливих територій, проблеми яких можна було б вирішити зрошуванням.
Приклад хімічної обробки хмар, які згодом перетворюються в дощові
Подібні засоби масово випробували американські війська у В’єтнамі — після обробки хімічними сумішами війська Північного В’єтнаму отримували на голови і хімічні дощі, і руйнівні зливи.
Приклади хімічної обробки американськими військовими джунглів В’єтнаму. Окрім спадання листяного покриву з дерев або їх підпалу, армія Північного В’єтнаму отримувала на своїх позиціях знищення родючої землі, кислотні дощі та штучні зливи, що затоплювали численні наземні та підземні укриття
Посухами та повенями проблеми для певних регіонів не вичерпуються — інколи випадає така велика кількість граду, що знищуються сільськогосподарські посіви, чим завдається значна шкода громаді. Для боротьби з негодою були вигадані спеціалізовані ракетні установки. Замість бойового вражаючого елементу ракети в цих установках несуть хімічні суміші, які впливають на град.
Наприклад, великих успіхів у цьому напрямі досягли грузинські спеціалісти, яким потрібен був дієвий метод захисту сільськогосподарських культур від частих градів. Уряд Грузії у 2013 році ініціював розробку сучасної ракетної установки. Уже у 2015 році було створено мобільну версію пускової установки та здійснено перші успішні постріли. Пускові майданчики оснащені ракетною установкою, сонячною панеллю, системами заземлення та безпеки. Кожна пускова установка несе 24 протиградові ракети. Одна така некерована 60-міліметрова ракета доставляє 50–70 грамів йодистого срібла і розсіює його на висоті від 2 до 4 км за 30 секунд. На рік потрібно близько 5000 ракет. Але навіть така кількість суттєво зменшує економічні затрати порівняно зі знищенням посівів і насаджень.
Варіанти антиградових ракетних комплексів: ліворуч — безпосередньо установки з «погодними» ракетами, праворуч — метеорологічні радарні станції, що виявляють та прогнозують найменші зміни клімату
Леонід Шиман, генеральний директор і провідний конструктор ракет на Павлоградському хімічному заводі
Ми запитали в генерального директора Павлоградського хімічного заводу Леоніда Шимана про доцільність виготовлення «погодних» ракет у сучасних реаліях.
«Майже завжди військові технології використовуються за небойовим призначенням у цивільних галузях. Сьогодні при створенні нових видів озброєння просто необхідно передбачати способи їх цивільного використання. Це стосується не тільки видів зброї, а й будівель, споруд, технологій і фахівців, які могли б адаптовувати все це для наших громадян.
Скільки людей у світі сьогодні страждають від глобального потепління! Скільки ми бачимо затоплення територій, знищення агрокультури, виноградників, особливо в гірських місцевостях! Причина проста — людина досі не навчилася знижувати рівень шкоди, який може завдати стихія. Наприклад, коли в горах стаються різкі перепади температур, то холодне і тепле повітря зустрічаються, далі утворюються грозові хмари, у результаті яких випадає град і знищує весь урожай. Чому не поставити туди ракетні комплекси цивільного призначення? Вони будуть вилітати в хмару і розпорошувати сполуки срібла, що змусить град перетворюватися на дощ. Або їх можна вистрілювати в дощові хмари, опади з яких будуть випадати повільно, а не залпом, і не спричинятимуть, таким чином, потопу в регіоні», — відповів Леонід Шиман.
Засушлива погода є реальністю і для багатьох областей України, тому «дощові» ракети можуть стати в пригоді українським фермерам, а також експортуватись у країни спекотних регіонів
|
Читайте також: |
Головні новини дня у телеграм каналі
