Леонід Шиман: “Сучасна зброя має забезпечувати не перевагу на полі бою, а відсутність війни”

Чи є зброя, яку ворог іще не використовував проти України? Як війна вплине на розробку нових видів озброєнь? Що потрібно українським обороним підприємствам для ефективної роботи в повоєнний час? Обговорили ці та інші актуальні теми в новому інтерв’ю з генеральним директором Павлоградського хімічного заводу Леонідом Шиманом.

Яка ймовірність того, що Росія застосує більш серйозне ракетне озброєння, наприклад комплекс Тополь-М?

Тополь-М — це ядерні ракети дальньої дії, міжконтинентальні. Вони несуть три ядерні бойові частини. Якщо Росія піде на ядерну війну, то просто Україна загине першою, Росія буде другою. Різниця в часі становитиме декілька годин. Тобто це малоймовірно, якщо вони всі не вирішили загинути. Решту доступних видів озброєнь вони вже використовують.

Уже два місяці йде війна, бачимо, як нашим військовим вдається знищувати ворожу техніку, росіяни, напевно, роблять якісь висновки, учаться. Чи можемо в найближчий час побачити зміну їхньої тактики?

Щоб перелаштуватися, застосувати нову тактику дій, необхідно не лише «намалювати» нові плани, але й навчатися. Для цього потрібен час, а часу в них немає. Людей, які б могли навчати інших людей, також небагато. Припустимо, що вони придумають якусь нову концепцію наступу, тоді ми за цей час придумаємо нову систему оборони. В обороні ти завжди дієш більш приховано. Оборонятися легше, ніж нападати.

Чи зможуть Росію притягнути до відповідальності за заподіяну шкоду чи звільнення наших територій — це максимум, який ми можемо зробити?

Ще є міжнародна спільнота, є санкції, є колективні західні рішення. Тобто в України є не лише воєнний шлях. На політичному рівні прийнято те, що Росію вважають країною-агресором, країною, яка вчиняє військові злочини. Відповідно до неї застосовуються санкції, приймаються рішення щодо виключення з міжнародних інституцій, у майбутньому змушуватимуть виплачувати компенсації. У Росії багато матеріальних цінностей за кордоном, є заморожені активи, які будуть використовуватися на погашення тих витрат, що зараз несуть Сполучені Штати, Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд. Рішення щодо прямих виплат репарацій має бути зафіксоване в міжнародних угодах після завершення війни.

Як війна вплине на розробку та створення нових ракетних систем?

Почнемо з того, що в нас є такі можливості. Усе залежить від прийняття рішень щодо розвитку таких систем в Україні. Це стосується і систем ППО, і систем протиракетної оборони, і ракет «повітря — повітря» та «земля — земля». Але Україна, незважаючи на війну, усе ще дотримується міжнародних угод щодо непоширення ракетних озброєнь, заборони виробництва різних видів ракет. Ми не можемо створювати міжконтинентальні ракети, ракети малої та середньої дальності. Ми підписували ці угоди разом з американцями й росіянами, але вони вийшли з цих угод, а ми чомусь дотримуємось їх.

Можливо, після війни ці угоди мають бути розірвані, зроблена відповідна політична заява, але це вже не моя компетенція. Якщо перед нами буде поставлене таке завдання щодо нової ракетної програми, то ми його виконаємо. Незалежно від того, що відбувається навколо України чи навколо Дніпропетровської області. У цій справі головне — знання. Вони в нас є, а будівлі, споруди, машини, механізми можна побудувати. Питання часу та ціни.

Що потрібно зробити для підвищення конкурентоспроможності українських оборонних підприємств?

По-перше, якщо держава Україна хоче залишатись державою і мати сильну армію, то потрібна високоточна зброя, яку треба замовляти в оборонно-промислового комплексу України. Тобто треба робити ставку на розвиток власного ОПК як одного з основних секторів економіки.

По-друге, державним оборонним підприємствам потрібно дати можливість працювати, як і всім приватним. Прибрати всі обмеження, накладені на державні підприємства. Також потрібно витрачати кошти на навчання менеджменту державних підприємств оборонно-промислового комплексу, щоб у сучасних умовах ці висококваліфіковані люди могли швидко приймати обґрунтовані рішення. Таке навчання треба проводити в міжнародних компаніях або направляти ключових спеціалістів для отримання освіти в США чи Великобританію.

Майже кожна війна впливає на розробку нових видів зброї, якісь види зброї відходять у минуле, іншим надається пріоритет. Як ця війна вплине на розвиток ракетних видів озброєнь?

Зараз можемо бачити, що, наприклад, танк живе на полі бою 20–30 хвилин, бо сучасні протитанкові ракети, які значно дешевші за танк, просто зносять башту. Звичайно, можна й далі будувати танки, бронетранспортери, бронепоїзди, міномети, але наскільки це буде ефективним при вартості танку 2–3 мільйони доларів? Сучасні війни показують, що люди повинні перебувати якомога далі від поля бою. Відповідно буде мінімальна загроза життю. Військовий має лише здійснювати управління високоточною зброєю: безпілотниками, керованими ракетами, роботизованими системами. Системи озброєнь повинні вражати цілі на всю глибину території ворога — хоч це 1/6 частина суші, а хоч 40 квадратних кілометрів. Крім того, будуть розвиватися системи озброєнь не ті, які дають перевагу на полі бою, а ті, які забезпечують відсутність війни.