Як воєнні конфлікти впливають на розвиток технологій, чому дії Росії приводять до посилення Заходу, що потрібно робити, щоб залучити більше зброї для зміцнення оборони, та чого не вистачає Україні для розвитку інноваційного виробництва. Про ці цікаві теми поговорили з генеральним директором Павлоградського хімічного заводу Леонідом Шиманом.
Росія постійно декларує, що бореться із Заходом, але часто так трапляється, що її дії приводять лише до його посилення: нові країни вступають до НАТО, російську нафту і газ витісняють із Європи і так далі. Чи не здається Вам, що війна лише сприяє посиленню Заходу?
Певною мірою так. Війна, яку розв’язала Росія, зараз буде давати великий поштовх для розвитку військово-промислового комплексу країн НАТО. Треба розуміти, що військова допомога, яка нам надається, цей ленд-ліз — це не безоплатно. Хтось отримає прибуток. Звичайно, велика подяка їм за допомогу, бо без неї нам би було дуже важко, однак треба розуміти їхню зацікавленість, щоб використати її в наших інтересах. Наприклад, ми знаємо двояку позицію канцлера Шольца щодо постачання Україні озброєння. Але всередині Німеччини на нього чиниться великий тиск із боку військово-промислового комплексу, оскільки там розуміють: якщо зараз вони не будуть постачати зброю Україні, то завтра вони взагалі не зможуть її виробляти. Німецькі виробники зброї завжди поступалися американським, а після нового ривка розвитку вони просто нікому не будуть потрібні. Грубо кажучи, якщо одного разу ти не взяв участь у ярмарку, то ти випадаєш назавжди. Тобто іноді треба пояснювати, які вони можуть мати переваги, підтримуючи Україну. Це перша частина.
Друга частина. Росію шаленими темпами витісняють із європейського й інших ринків. Якщо російська нафта виходить із Європи, то її повинен хтось замінити. Якщо накладаються санкції на російський метал, то його також замінять. Незабаром ми побачимо, які це будуть компанії. І так відбувається не лише з енергоресурсами, але й у машинобудуванні, промисловості і навіть сільському господарстві.
Думаю, що багатьом із нас не подобається, що на нашій війні хтось заробляє гроші, але ми зацікавлені в отриманні новітньої, якісної зброї. Як бути в цій ситуації?
Зрозуміло, що це не нове явище. Завжди, коли є серйозні конфлікти, відбувається шалений розвиток. Чому занепала космічна галузь США? Чому занепала космічна галузь Радянського Союзу, а потім і Російської Федерації? Тому що зупинилась гонка озброєння. До 90-х років США вклали дуже багато коштів у розвиток космічної промисловості. Так само багато вклав і Радянський Союз. Гонка озброєння та витрачені на неї кошти спричинили наукові відкриття і технологічні стрибки. Але коли зупинили озброєння, то зник і сенс вкладати в це гроші. Наразі ми точно не зможемо обійтися без західної зброї, та незважаючи на складну ситуацію, нам потрібно дбати і про власний технологічний розвиток, про власне виробництво.
Ми бачимо, що в західних країнах виробництвом сучасної зброї, ракетними і космічними програмами займається приватний бізнес. Найвідоміший приклад — компанія Ілона Маска. Зрозуміло, що він би не виник сам по собі, якби не відповідна державна політика. Чи можливе коли-небудь таке в Україні?
Коли через деякий час Україна все-таки переможе, відбуватиметься етап відновлення. Уже зараз заявляють, що на відбудову потрібно 500–600 мільярдів доларів, і думаю, до кінця війни це буде цілий трильйон. Звичайно, просто так нам ніхто трильйон доларів не дасть. Але їх можуть дати за умови, що сюди зайдуть західні транснаціональні компанії і будуть займатися відновленням. Це буде програма приблизно на 10 років. Раніше вони сюди взагалі не заходили, оскільки фактично був спротив наших фінансово-промислових груп, які зазвичай очолюють люди з дуже відомими прізвищами. Вони намагаються контролювати всі процеси в державі. Є надія, що коли західні компанії сюди зайдуть, то ці фінансово-промислові групи припинять своє існування. І тоді в України з’явиться шанс на розвиток, як це відбувається в Польщі, де олігархи перебувають під суворими обмеженнями.
Без відповідної державної політики такі відомі люди, як Цукерберг, Маск, Гейтс, були би просто чудовими хлопцями. Але коли в державі є відповідні умови для розвитку, коли є зацікавленість, коли є можливість проявити себе, то в певний час людина, яка здатна реалізовувати задумане, яка здатна стратегічно мислити, отримує шалені ресурси для подальшого розвитку. Тому і з’являються такі відомі проєкти з освоєння космосу, які втілює Маск. Спочатку він пробував абсолютно інші напрями: це була система грошових переказів, потім електромобілі, а тепер уже космічні програми.
Тож коли сюди зайдуть західні компанії, тут з’являться свої Маски і Гейтси. У плані талановитих людей можна сказати, що Україна обдарована богом. До того ж в Україні є відповідні ресурси, як-от великі поклади «металів майбутнього», зокрема літію, який відіграє дуже важливу роль у виробництві акумуляторів для електромобілів, і це перспективний напрям. Ось чому за Україну йде така боротьба.
Фінансово-промислові групи є майже в кожній країні. Що з нашими не так?
На Заході фінансово-промислові групи відіграють абсолютно іншу роль. Це ті групи, які на глобальному рівні здатні досягати консенсусу з питань розвитку. Фактично своїми рішеннями вони можуть створювати світові тренди, або їхні консенсусні рішення будуть відповідати вже сформованим трендам. Наприклад, вони можуть вирішувати, у які напрями треба вкладати великі кошти, а в які ні, які проєкти варто розвивати, а які вже стали минулим. В Америці всі найвідоміші компанії є публічними, тобто є можливість купувати їхні акції. І відповідно можна вкладатися в конкретний глобальний проєкт. Іще 5–10 років тому великі власники нафтогазових корпорацій продавали свої бізнеси, натомість вкладали кошти в проєкти, подібні до тих, які розвиває Ілон Маск. Люди його типу дуже добре можуть показати свою ідею, пояснити, як вона працюватиме і які шалені прибутки може приносити.
Отже, розвиток технологічних виробництв в Україні, зокрема й сучасної ефективної зброї, потребує більшого залучення приватного бізнесу, приватних ініціатив, більшої автономності тих підприємств, які вже є складовою ВПК. Війна на території нашої країни не залишає нам вибору і змушує щоденно боротися за посилення своїх оборонних можливостей, робити все, щоб поряд із руйнівним впливом, якого зазнає наша країна, з’являлось місце для розвитку власних технологічних виробництв, у першу чергу пов’язаних із військовими потребами.
|
Читайте також: |
